Б’є в очі яскраво-жовтий, за скляними дверима із-за столу з великої шухляди, відкривають за часовою стрілкою, за часовою стрілкою ходять здебільшого пішки, спираючись ліктями до стін. Куди він вирушить? Хіба запре ще міцніше двері, те саме вчинить і з вікнами, перед тим перебинтувавши скло, і все ж, колишеться, і все ж виходить на поверхню з-під товщі води голка під кількаметровими матрацами. Відчуття насолоди, якби подали розпатрану куріпку на схилі, на плесах білого снігу.