Бен Гект "Мереживо туману"
Туман навшпиньках прокрадається через вулиці. Він йде, неначе великий кіт, крізь повітря і повільно пожирає місто. Офісні будівлі зникають, лишаючи за собою тонкі лінії, схожі на замальовки олівцем і дим розмитості. Тротуари стають відділеними, дахи опускаються над проходами. По–над загадковим шепотом електричних вивісок розчиняються вогні у вікнах. Туман згущається до тих пір, доки місто зовсім зникає. Високо, там де туман переходить у темне зеленкувато-жовте зариво, плавають силуети дахів.